- зневажання
- —————————————————————————————зневажа́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зневажання
Смотреть что такое "зневажання" в других словарях:
зневажання — я, с. Дія за знач. зневажати … Український тлумачний словник
блюзнірство — а, с. Зневажання чого небудь святого, високого і т. ін.; цинізм … Український тлумачний словник
богозневага — и, ж. Зневажання, паплюження Бога … Український тлумачний словник
богохульство — а, с., заст. Паплюження, зневажання Бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії … Український тлумачний словник
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
зневага — и, ж. 1) Почуття презирства, відсутність поваги до кого небудь. 2) Байдужість до кого , чого небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось. 3) Навмисне приниження чиєї небудь гідності. 4) розм. Образливе слово, вчинок. 5) рідко. Те… … Український тлумачний словник
розпуста — и, ж. 1) Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. •• Буди/нок розпу/сти те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Дім розпу/сти див. дім. Кубло/ розпу/сти місце, де панує розпуста. 2) Зневажання певних правил, законів. || Непокірність,… … Український тлумачний словник
деспект — зневага, образа, зневажання, неповага, презирство, іґнорування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
